До нас регулярно звертаються з проханням дати рекомендації щодо того, що краще заливати тосол чи антифриз? Чому виникає це питання? Ймовірно, через те, що молоді хлопці, які отримали від батька знання та досвід, не здогадуються, що «тосол» — просто абревіатура («Технологія органічного синтезу», «ОЛ» означає приналежність до спиртів). А, по суті, це той же антифриз, вироблений в СРСР. Зрозуміти їх можна, адже у водіїв був тільки ТОСОЛ, і будь-яку рідину, що охолоджує, вони продовжують так називати. У чому ж справжня різниця між цими сумішами?
Тосол
Почнемо з того, що нам рідніше і ближчий — тосол. Не будемо сильно заглиблюватися в історію, скажімо тільки, що це справді Радянська розробка, яка створювалася як аналог закордонному антифризу. Буває він двох кольорів:
- синій – витримує температури до -40 ° С;
- червоний – експлуатується за нормальної температури до -65°С.
Поділ за кольорами радянські хіміки спеціально зробили для того, щоби можна було розрізняти речовини за температурним порогом.
Що стосується складу, то він практично ідентичний (у червоному просто більше спирту):
- спиртова основа;
- вода дистильована;
- різні присадки у вигляді неорганічних інгібіторів корозії – суміш на основі силікатів, нітратних, нітритних чи фосфатних солей.
Вся фішка тосола полягає саме у присадках. Основна функція таких хімічних сполук – захист патрубків системи від впливу спирту та дистильованої води, що стає можливим завдяки утворенню інертної плівки на металевих поверхнях деталей.Як і все радянське, склад тосолу є величиною постійною і не змінюється вже добрих півстоліття. Його виробляють за тим самим рецептом і ДСТУ “тих часів”.
Антифриз
На відміну від тосолу, антифриз – це велика група речовин, яка сильно відрізняється за складом. На даний момент існує кілька видів – G11, G11 +, G12, G12 +, G13.
Щодо базового складу, то антифриз і тосол у цьому плані споріднені душі. Закордонна охолодна рідина також складається зі:
- спиртової основи;
- дистильованої води;
- присадок – неорганічних, органічних або лобидних (органічна основа доповнена мінеральними інгібіторами 9% пакету присадок на основі мінеральних солей: силікатів або фосфатів).
Вони як брати-близнюки, але різниця колосальна саме у присадках.
Тосол VS незамерзайка G11
Саме ці речовини можна назвати братами-близнюками, тому що вони мають ідентичний склад присадок, про які ми згадували вище. Як і тосол, антифриз теж буває різних кольорів. G11 фарбується в зелений колір, що дозволяє відрізнити його від інших європейських рідин, що охолоджують.
До складу цих двох охолоджувальних рідин входять неорганічні присадки. Такі речовини створюють захисну плівку на поверхні патрубків, радіаторів та деталей двигуна, що оберігає деталі від дії корозії. На цьому переваги Тосола та незамерзайки G11 закінчуються. З недоліків слід зазначити:
- низька провідність тепла через наявність шару захисної плівки;
- при руйнуванні, все та сама плівка розпадається на дрібні частинки і виступає в ролі абразиву.Це швидко призводить до пошкодження деталей системи охолодження і, як наслідок, великих фінансових витрат на їх ремонт або заміну.
Тому міняти такий антифриз потрібно не рідше, ніж раз на два роки.
Що стосується антифризу G11+, то така речовина має бірюзовий колір та відрізняється від попереднього аналога підвищеним вмістом карбонової кислоти, яка відповідає за ефективність боротьби з корозією. В іншому — G11+ має такі ж недоліки.
Що краще в цій категорії – тосол чи антифриз, визначити складно. Відмінність лише у колірній гамі. Тому європейську зелену чи бірюзову рідину можна сміливо заливати замість тосолу у старі зразки авто.
Тосол або G12
Назвати ці речовини близнюками, вже не повернеться язик. Відмінності дуже суттєві. Антифриз G12 забарвлюється у червоний колір, що дозволяє відрізнити його від молодшого та старшого побратимів.
Основна відмінність G12 від тосолу теж присадки. У цій категорії антифризу вони не хімічні, а органічні (відсутні шкідливі кислоти). Завдяки такому суперскладу, рідина не створює плівку на стінках системи охолодження, через що тепло відводиться на 20-30% краще. Це і є основною перевагою G12 перед G11. Що стосується боротьби з корозією, то органічні присадки починають точкову боротьбу з нею лише у разі появи. Зважаючи на те, що G12 не створює постійну захисну плівку, якій згодом властиво розпадатися, така ОР має більший термін служби і міняти її можна 1 раз на 5 років.
Переможець у цьому батлі – незамерзайка червоного кольору G12. До речі, заливати її можна і у вітчизняні автомобілі.
Тосол чи вдосконалений G13
Антифриз G13 – це пік європейської хімічної промисловості, яка розробляє охолоджувальні рідини. Склад такої речовини суттєво відрізняється не тільки від тосолу, а й від попередніх поколінь:
- етиленгліколь замінений на більш щадний для нутрощів авто – пропіленгліколь або гліцерин;
- вода дистильована;
- присадки досконалішого типу – лобридні, які включають до свого складу мінеральні реагенти та органічні речовини. Перші – утворюють наноплівку на всіх металевих поверхнях системи охолодження. Другі – забезпечують захист пошкоджених ділянок.
Антифриз G13 – це поєднання всіх найкращих властивостей своїх попередників. Він забезпечує найкраще відведення тепла і в змозі впоратися з невеликими осередками корозії. Оскільки крім гліцерину, до складу G13 входять і силікатні присадки, які забезпечують додатковий захист та відновлення деталей з алюмінію.
Завдяки вмісту таких речовин цей антифриз є оптимальним варіантом для довготривалого використання в сучасних радіаторах, які мають у своєму складі алюміній, магній або чавун.
Що стосується кольору такої охолоджувальної рідини, то зараз виробник ще остаточно не визначився.
Щоб остаточно виявити переможця нашого батла, наведемо порівняльну таблицю властивостей усіх охолоджуючих рідин – їх переваг та недоліків.
Тосол/G11, G11+ | G12 | G13 | |
| Переваги | Створює захисну антикорозійну плівку на всій поверхні патрубків, радіаторів й двигуна.
| Має у складі присадки органічного походження. Створює постійну захисну плівку, виключаючи пошкодження деталей системи охолодження при її руйнуванні. Має більш високий показник відведення тепла, ніж G11 і тосол. Має більш тривалий термін служби. Може використовуватися як охолоджувальна рідина в будь-яких автомобілях | Поєднує в собі всі найкращі властивості антифризів. Добре відводить тепло та бореться з корозією. Має у своєму складі гліцерин та силікати, які забезпечують додатковий захист та відновлення алюмінієвих деталей. Може використовуватись у сучасних автомобілях будь-яких марок та моделей. |
| Недоліки | Низький показник відведення тепла. Захисна плівка при руйнуванні виконує роль абразиву, що призводить до пошкодження поверхні патрубків і радіатора. | Бореться з корозією точково і лише після її появи |
Що хочеться сказати на завершення. Переможець у нашому батлі очевидний – це антифриз. До нас заїжджають авто різного віку та країн виробництва, і майстри СТО використовують виключно антифриз.
Щодо тосолу, то ми категорично не рекомендуємо заливати його в іномарки. Зарубіжна автотехніка не пристосована до продукції Радянського хімпрому і може швидко стати смертю хоробрих у цьому нерівному бою.
Бережіть своїх «залізних коней» та не забувайте регулярно проходити ТО.
Ворота нашого автосервісу завжди відчинені для вас!